Перший вчитель, не просто вчитель! Вона замінила нам маму, вона витирала нам носи і мазала зеленкою збиті коліна. Саме вона навчила нас тому, що в житті точно стати в нагоді – читати, писати і рахувати до десяти. Тримайтеся, скоро Вам доведеться стати другою мамою вже для наших дітей. Дай Вам Бог здоров’я і терпіння!
Ми хочемо висловити подяку вчителям за передані нам знання і досвід, за настанови, за цікаві розповіді та за те, що передавали нам знання з усім ентузіазмом і душею.
Від щирого серця хочеться подякувати Вам за нелегкий, але такий благородний труд, терпіння, вміння вислухати! Ваш талант ладнати з учнями і зацікавлювати їх захоплює! Спасибі за знання і щоденну самовіддачу!
З року в рік класний керівник вкладала в своїх підопічних максимум знань і умінь. Завдяки її праці сьогодні наші діти можуть вступити в кращі вузи країни. Не тільки це зробила (ім’я), вона зуміла правильно виховати учнів свого класу. А чого варті позакласні зустрічі, адже саме вони допомогли класу згуртуватися, і тепер учні не просто колишні однокласники – вони друзі. Спасибі за все. Нехай Ваша життя буде наповнена посмішками і щастям!
Схиляємося перед вашим педагогічним талантом. Ми повернулися в школу вже в якості випускників, які вирішили зустрітися. Ви нам дали необхідну базу знань для руху вперед. Ми пам’ятаємо, як раділи новим відкриттям, боялися контрольних робіт і працювали в команді. Дякую!
сьогодні хочетьсявисловити вам свою подяку за те, що ви стільки років даруєте нам світло знань! Бажаємо вам завжди залишатися таким прекрасним мудрим учителем і просто добрим і відкритою людиною! Нехай улюблена робота приносить вам не тільки радість, а й відмінний дохід!
Дорогий наш перший учитель, Ви – вірний і добрий наставник наших дітей, Ви – чудовий і чудова людина, Ви – відмінний фахівець. Від імені всіх батьків хочемо сказати Вам «велике спасибі» за те, що ніколи не залишали жодного з хлопців наодинці зі страхом і сумнівом, спасибі за розуміння і Вашу нелегку, але дуже важливу працю!
Ось і настав той довгоочікуваний для нас момент. Він віддається в нашому серці урочистій мелодією. Разом з тим, нам сумно і ми сповнені жалю. Ми залишаємо стіни рідної школи. Ці роки вже не повторяться і їх ніяк не повернути. У минулому залишаються прекрасні шкільні роки, коли нас прощали за наші вчинки, брали помилки; коли завжди намагалися зрозуміти і допомогти, вчили і підтримували. Для нас школа – це не тільки місце, де ми отримали знання. Це дійсно наш другий дім. Хоч це і банально звучить. А ви нам, наш дорогий учитель, стали практично як член сім’ї. Найчастіше ми не розуміли вас і збирали образи. Нерідко навіть самі ображали вас. Хочемо попросити за це вибачення. Тоді ми були ще дурними дітьми. Ви завжди були поруч. І не тільки для того, щоб навчити писати, рахувати і читати. Ви навчили нас набагато більшого – думати, замислюватися, відповідати за свої дії, аналізувати. Спасибі вам велике за це!